Запитання психологу

Доброго дня!
Моїй донечці 1 рік і 3 міс. Коли їй було 10 міс ми взяли няню на допомогу і щоб дитина звикла до неї, оскільки я планувала виходити на роботу, коли донечці буде рік. Вихід на роботу відтягнувся, бо я не відчувала, що готова. Коли вже почала робити кроки в цьому напрямку, то донечка настільки звикла до няні, що почала називати її мамою, плакати, коли вона йде додому. І через це я засумнівалась чи варто мені її залишати на няню і виходити на роботу. Гострої фінансової необхідності працювати в мене немає, але мені запропонували дуже цікаву для мене, як спеціаліста роботу і дуже шкода від цієї пропозиції відмовлятися. Але і через донечку мене мучить відчуття вини, що я не буду поруч з нею, коли вона буде рости і що поруч буде чужа людина.
Порадьте будь ласка чи є нормальним те, що дитина називає в такому віці няню мамою і чи варто в такому випадку відмовитись від роботи?
Дякую

Доброго дня!
В такому віці важливе значення мають стосунки з опікаючими дорослими. Якщо дитина насправді багато часу проводить з нянею, вона починає формувати стосунки з нею, в основі яких є прив'язаність і тоді донька справді може плакати при розставанні з нею. Окрім того, вона бути "зчитувати" систему цінностей, звичок, поглядів, реакцій няні - це при умові, що більшість свого часу вона буде проводити з нею.

Про те, що називає мамою, тут думаю більше зіграла роль ставлення. Ніби, як мама, то називати буду мама. Маленька дитина ще вкладає такого змісту глибокого як ми, дорослі. Тут краще пояснити, як кого потрібно називати.

Чи відмовлятися від роботи Вам не скажу. Я розумію, що складно прийняти таке рішення, але його маєте зробити Ви. Так, почуття провини цілком природньо відчувати в такий ситуації, але і обирати себе, своє життя також потрібно. У всього є своя ціна і кожен Ваш вибір має плюси та мінуси.

З повагою, Віта Ковальчук - психолог, дитячий психотерапевт

27.07.2021

Доброго дня! Хлопчику 4,5 роки. Яка основна причина, що дитина не грається, , а маж бажання лише дивитися мультики (гаджети). З дітками любить гратися, але діток на вулиці немає, томущо живемо в приватному будинку. З мамою грається, але мама зайнята багатьма домашніми справами.

Доброго дня!

Основна причина, що для дитини це найпростіше цікаве заняття, яке вона собі може організувати. В мультиках/іграх швидко змінюються картинки, все яскраве та не потрібно прикладати зусиль.

Вихід - це створювати більше умов для спілкування з однолітками, регулярно відвідувати дитячі майданчики, ходити в гості до дітей або запрошувати до себе. Розглянути варіант відвідування дитячого садочку.

Кількість часу в гаджетах регулювати та не очікувати, що дитина одразу саме себе займе. Підтримувати цікавість до самостійної діяльності будуть сумісні "дорослі" справи, коли він буде "допомагати" дорослим членам родини в хатніх справах.

З повагою, дитячий психотерапевт, психолог - Віта Ковальчук

27.07.2021

Доброго дня ! Сину 4 роки 8 місяців. Сім'я складається з тата, мами, син і донечка 1,3 роки. Від народження до 3 років, як на мою думку, ми сина гіперопікали (не давали можливості самостійно гратися, весь час хтось його розважав), тоді я, чоловік і син жити з мамою. Коли переїхали жити окремо в приватний сектор (сину було 3 роки) виявилост що він зовсім несамостійний( боїться вийти сам у двір, гратися сам невміє, весь час мене дьоргає з дрібязковими проханнями). В садок ходить до обіду ( не спить там). Як навчити його гратися самому, бути собі цікавим?). Ще багато що боїться, зажатий. Коли чоловік приходить з роботи не дає нам поговорити, перебиває весь час. По ночам кличе мене скрізь сон" мама, мама", наче йому мене не вистачає, наче він ще від пуповини не відрізався. Якась у нього занадто прив'язаність до мене. Я знаходжусь в декретній відпустці по догляду за доньої 1, 3 роки, після обіду ми всі разом, але увагу всеріано старається перетягути на себе. Як допомогти його не обділити уваною і не гіперопікувати?

Доброго дня!

Для дитини трьох років цілком нормально проводити переважну більшість свого часу (та навіть весь) з кимось із дорослих. Це вікова потреба в увазі важливого дорослого, в ігровій діяльності, в захищеності. Складно сказати чи Ви його занадто опікали, хіба не дозволяли нічого робити і все робили за нього.

На мою думку співпало декілька факторів, які вплинули на його поведінку:
- Переїзд та нова обстановка, на адаптацію до якої потрібно рік часу. І цілком природньо, що він боявся всього нового.
- Втрата важливого/близького дорослого - бабусі, яка приділяла час та увагу.
- Народження сестри, що саме по собі викликає напругу та ревнощі. Зазвичай, нівилювати це може більше уваги від тата, поки мама зайнята меншою дитиною. Старша дитина може потребувати більше уваги, намагатися отримати підтвердження любові від батьків, що нічого не змінилося з появою другої дитини.
- Буває так, що дитина більш тривожна (обережна, сором'язлива) по своїй психічній організації, тоді в неї більше потреби в грі, спілкуванні з кимось. Самостійно себе зайняти вони можуть в більш пізньому віці.

Що можна робити:
- Описувати всі його переживання та казати, що я тебе люблю. Наприклад, коли хоче звернути увагу на себе: "Я бачу, що тобі хочеться уваги від тата чи від мене. Це нормально. Тобі хочеться знати, що тебе люблять. Я тебе люблю завжди." Чи коли тато приходить з роботи: "Я бачу що ти радий, що тато прийшов і тобі хочеться поговорити з ним. Зараз ми завершемо і ти поговориш"
- Розпитати що конкретно він хоче, якої саме уваги (грати, малювати разом та інше)
- Проводити час окремо з сином комусь з дорослих. Принаймні 1-2 години в тиждень.
- Чи є ритуал перед сном? Наприклад, читання книжки чи розмова?Поганий нічний сон може бути ознакою тривожності і тоді він кличе маму, щоб заспокоїтися.
- Підтримувати та хвилити за всі успіхи, підтримувати самостійність у справах/починаннях - сам наливає, витирає, одягається, допомагає варити їсти. Все, після чого доводиться прибирати, але є завдатками дитячої самостійності. Це якщо простими словами.

Сподіваюсь, буде корисною відповідь.
З повагою, дитячий психотерапевт, психолог - Віта Ковальчук

27.07.2021

Доброго дня! Чи можна насильно вилікувати від алкоголізма?
Ситуація наступна: мої батьки випивають. Це бувало і раніше, частіше тато. Але він постійно приходив додому і відразу лягав спати, мама йому нічого не казала. Зараз випивають обоє і вони стали дуже агресивними. Агресія не на мене, на мене навіть не кричать, а агресія один на одного. Раніше напивався тіки тато і досить рідко, 3-5 разів на рік. Зараз напиваються обоє, до такого стану що ледь ходять, а як прийдуть починаються розбірки, жахливо сваряться, без бійок, але аргесії з кожним разом все більше. Майже кожен день батько купує 3л пива і випиває, а потім коли сідаємо вечеряти просить налити 50г горілки/самогонки/коньяку. Іноді випивають разом. На мої зауваження, прохання, погрози не звертають уваги. Бабусі і дідусі ніякого впливу немають. Батькова мама вірить, що тато не випиває, тому що він кожного дня він їй телефонує і "вона по голосу все чує". Під час останньої їхньої сварки я почала заїкатися, але це минуло. Я не знаю що робити, як їх вилікувати?

Доброго дня!
Мене звати Віта і мені неймовірно шкода, що тобі доводиться зустрічатися зі всіма переживаннями, пов'язаними з твоїми батьками.

Насильно від алкоголізму не лікують, принаймні не в дитячих силах це зробити. Я розумію, що в тебе є бажання якось на це повпливати та є очікування, що ти будеш почута. І це величезне відчуття безсилля, коли ти залишаєшся не почутою. Нажаль, це мають робити самі дорослі та інколи вони вибирають жити саме так.

Чи є поблизу тебе інші дорослі, до яких ти могла би приходити? Можливо, бабуся чи ще родичі? Не для того, щоб переконували не пити, але того, щоб піти до них в разі сварки між батьками, щоб уникнути великого стресу.

Чи є в тебе друзі, з якими ти могла би ділитися переживаннями? Чи просто добре проводити час? Хороша атмосфера/компанія в спорті чи на гуртку. Це може стати місцем підтримки для тебе.
Залишу тобі телефон довіри для дітей та підлітків, анонімно 08005002180

З повагою, Віта Ковальчук - психолог, психотерапевт

24.06.2021

Доброго дня. Скажіть будь ласка , чи працюєте ви з наркозалежними людьми ? Порадьте до кого можна звернутися з цією проблемою.

Доброго дня!
Вам варто пошукати організації, медичні установи, які спеціалізуються на роботі з такими пацієнтами.

24.06.2021

Додати запитання