Центр психології і психотерапії

Доброго дня. Моєму сину 17 років. Він вперше закохався. Дівчинка виявилась з неповноцінної сім'ї. Батька не має, мати глухоніма ще й легкої поведінки, бабця 70 років . Виховання і вплив на цю дівчинку має більше баба, а мама виконує всі забаганки. Піклується про доньку і внучку теж бабця. Дівчинка безвідповідальна. Взяла з мамою телефон в кредит і не платить. Відразу при першому знайомстві прийшла до мого дому. За три дні приїхала ночувати. Коли я запитала чи батьки не проти і знають, вона сказала що так. Це була брехня. Дівчинка вільно і без сорому поводиться в моєму домі: бере мою косметику, засоби інтимної гігієни, не соромиться взяти з холодильника їсти, не соромиться спати в одному ліжку з сином. Правда спить одягненою, у футбоці і штанях. Запевняють, що сексуалного контакту між ними не має, відвертого одягу не носить. Поведінка між ними більше дитяча: вона годує сина з ложки, він носить її на руках. Вона більше розкована, любить рух, пустощі ( валятися в снігу).Любить носити речі сина. Син спокійніший. Поводять себе на людях без сорому: цілуються, обнімаються, поводять себе визиваюче. Вчитель з училища, де навчається дівчинка відгукується про неї негативно: хамить, не вчиться, на практиці не старається, завдання виконує як небудь, бреше, обманює. Бабця теж негативно. Я сподівалася, що можливо дівчинка заради кохання зміниться, я з чоловіком дуже добе до неї відносилась. Але ночувати в мене заборонила. Правда іноді, вона могла залишитися, бо з іншого села.( Якесь свято, або погані погодні умови). Але нещодавно, я знову зловила на брехні ( місяць тому баба дала гроші,щоб вона оплатила частину кредиту, а вона не оплатила і брехала весь час,що оплачено, хоч я декілька разів перепитувала ). Тому, для мене це була остання крапля і я її зненавиділа. Сказала про цей обман синові. Спробувала пояснити, що стосунки які починаються з брехні і людина не міняється а продовжує обманювати, не принесуть нічого хорошого. Не хочу хвалитися, але мій син насправді дуже красивий: 183 см росту, кучеряве темне волосся, чорні брови, голубі очі 72 кг ваги ( сестра завжди захоплюється і каже що йому лише на подіум). Не буду брехати, але дівчинка теж симпатична. Навела факти що є багато причин через які він мусить її залишити і як би не було важко, але перестраждати і постаратися забути, адже :( глухонімі батьки - велика ймовірність глухонімих дітей, внуків. Мати легкої поведінки - велика ймовірність того, що дочка рано чи пізно теж стане на цю стежку, ( просто там ще є бабця, яка контролює цю ситуацію, але бабці 70 років). Постійна брехня, безвідповідальність- приведуть до негативних наслідків. На що син сказав, що не залишить її. Я скинула дівчинці на вайбер докази з банку, про те що оплата минулого місяця не поступала і звинуватила в черговій брехні. ( До цього часу, я старалася з нею говорити, пояснювати, обнімала її, купила чобітки, шубку, сподівалась, що вона побачить моє відношення і теплоту, оцінить те,що чоловік неодноразово вечером відвозив її до дому машиною, буде старатися змінитись) , але я помилилась. Син дуже закохався в неї, проханями і поясненями я не можу домогтися щоб вони розійшлися, спробувала наполягти- він істерично плаче. Чоловік в більшості працює за кордоном , тому виховання дітей на моїх плечах. Каже,щоб я не вмішувалась. Син вже неодноразово плакав біля свої дівчини...Мені дуже соромно за таку його поведінку. Я рахую,що такою поведінкою син в очах свої дівчини виглядає тпяпкою, слабаком. Навіть після нашої розмови, після чергової брехні, я йому все пояснила, ми багато спілкувалися, я його підтримувала, бо він сильно страждав...але на слідуючий день аоїхав і помирився...Я шокована...що мені робити???

З настанням дистанційного навчання з'явився страх відповідати на парі. Думала це страх публіуи загалом, але ні, місяць тому в одному закладі виступала як стендап-комік, все супер, просто кайфанула від виступу, хоч трохи хвилювання було на початку. На парах це просто щось страшне, матеріал зазубряю до дир, все розумію, але коли щось запитують говорю повну дурню. Через це почала придумомувати різні причини щоб відключитися під час пар і стосунки з одногрупниками повністю зіпсувалися, що також впевненості не додає. В школі такого ніколи не було, завжди була однією з перших, сама просилася до дошки, відповідати, декламувала вірші, на олімпіадах займала перші місця, зараз боюсь навіть до пари підключатись. Ніколи не любила великі компанії, але із задоволенням ходила з друзями гуляти і в клуб, з початком навчання тільки декілька разів була гуляти з одногрупниками, зараз не хочу бачитися навіть з своїми друзями. Постійно втомлена, ніяк не можу набрати вагу, завжди хочу спати, постійний нестерпний головний біль. Зараз у нас дистанційне навчання і я просто змушує себе підключатися до пар, але предмети вчу із задоволенням. Що зі мною не так?