Запитання психологу

Доброго дня! Підкажіть будь ласка, куди нам звернутись з такою проблемою. Моєму сину 15 років і він завїкається. Дуже сильно помітно, коли хвилюється, це не вроджене, а набуте. Можливо це можна якось виправити?

Доброго дня!
Вам варто пройти медичне обстеження в невролога, зробити енцефолограму головного мозку - це дасть можливість зрозуміти природу заікання. Далі звернутися до логопеда-дефектолога за консультаціює та працювати там. Також, паралельно працювати з психологом в залежності від стану, в якому перебуває дитина та його запиту.
З повагою, Віта Ковальчук - дитячий психолог, психотерапевт

02.12.2020

Доброго дня. В мене така проблема. Вийшла заміж три місяці назад. Останнім часом чоловік не хоче займатися коханням. Якщо це все ж відбувається відчуття таке що робить це з примусу. Раніше такого не було. Чоловіку 27. Мені 25. Як правильно спитати в чому причина?

Доброго дня,
не зовсім зрозуміло, в чому ваші труднощі, щоб запитати і відверто поговорити. Чи є у вас якісь неприємні почуття з цього приводу? Сором, провина чи злість? Можливо, ви здивовані чи засмучені? Варто спочатку усвідомити те, що ж відбувається з вами, щоб тоді вже могти донести свою позицію, почуття до вашого чоловіка.
Ви сказали, що це ваше "відчуття", стосовно того, що він робить це з примусу. А що саме це за відчуття? Чи може бути, що це ваша фантазія, а насправді цього немає? Адже ми часто додумуємо причини вчинків чи слів інших людей, якщо особливо ми їх не знаємо. Тому, звичайно, рівень відвертості і глибини в стосунках між чоловіком та жінкою позначає і саму якість цих стосунків. І, краще було б, звичайно, якби ви змогли обговорити свої фантазії, страхи, почуття разом із ним. І таким чином зробити стосунки глибшими і довірливішими.
А також можна це зроибити з допомогою психолога. У нас є спеціалісти, які працюють з парами і допомагають їм відновити і встановити довіру і емоційну близькість.
З повагою,
Ольга Лазаренко.

29.11.2020

Доброго дня!Незнаю що маю робити...в мене троє діток,я в декреті,чоловік часто випиває,ще як на роботі то тримається,а вихідний так всі дні п'є і спить.Дітей любить але коли п'яний себе не контролює,мене принижує і дітей виховує не правильно.Живу в чоловіка не маю куди йти жити,а винаймати квартиру не маю грошей,і на роботу піти не можу так як дитина маленька ще.Просто вже не маю сили,не хочу щоб діти росли в такій обстановці.Чоловік не визнає що він алкоголік,після кожної п'янки клянеться що не буде пити і через пару днів те саме,буває що п'є 5 днів підряд,постійно діти дихають перегаром.Незнаю як йому допомогти,вже таблетки пив від алкоголю,але протримався місяць,як тверезий зовсім інша людина все робить,помагає.

Доброго дня!
На жаль, проблема алкоголізму - комплексна і дуже складна. І так, і вам, і вашому чоловіку необхідна допомога психолога.
Для залжених є групи АА (анонімні алкоголіки), які працюють безкоштовно в кожному місті.
Якщо ви хочете окремо жити від чоловіка і плануєте піти від нього, зверніться у до Волинський обласний центр соціально-психологічної допомоги: http://lcpmsd2.lutsk.ua/informatsiya-pro-garyachi-liniyi-tsentry-dopomog... і також можна звертатись за іншими телефонами: до поліції та на гарячі лінії з питань запобігань насильству в сім'ї.
Допомогти чоловіку ви навряд чи зможете, адже ця проблема потребує зусиль саме з його боку, а не з вашого.
А собі ви можете зарадити. Звертайтесь за допомогою, шукайте можливість фінансової та житлової/правової підтримки.
З повагою,
Ольга Лазаренко

29.11.2020

Доброго часу доби.Мені 14 років і мене турбують багато питань,два рази до Вас зверталась і не жалію.Але на цей раз інше запитання
Минулої ночі у мене відбувся сонний параліч,цілий день не покоїли згадки про нього.Але зараз вже 2 годину намагаюсь заснути ,все що вдається лише сльози через страх.Повністю описати не можу до чого саме страх,але відчуття ніби просто боюсь заснути
Чи є якісь поради щоб це пройшло?
Дякую

Доброго дня.

Співчуваю вашому досвіду, схоже, ви зараз сильно налякані. Серед причин переживання цього стану можуть бути порушення сну.
Для того, щоб виключити фізіологічні причини "сонного паралічу", потрібно звернутись до сімейного лікаря чи невролога, бо підтвердити діагноз може лише лікар. Так само, як і більш комплексно поглянути на ситуацію, пояснити цей стан, заспокоїти вас.

Щодо порад, які можуть допомогти, то в першу чергу потрібно звернути увагу на сон, налагодити його.

Спробуйте засинати і прокидатись у один і той же час, спати не менше 6-8 годин на добу.

Перед сном можна зайнятись вечірньою заспокійливою йогою чи медитацією.

Відкласти телефон.

Забезпечити необхідні умови для сну: вимкнути світло, провітрити кімнату.

Ввечері перед сном використовувати приглушене неяскраве світло.

Можна влаштувати собі якісь вечірні ритуали: слухати приємну музику, приймати душ чи ванну, запалити аромасвічку, почитати книгу.

Ви пишете, що вас турбує багато різних питань. Це також може впливати на порушення сну.

Спробуйте поділитись ними з кимось з близьких, отримати необхідну інформацію, підтримку, допомогу. Перед сном, якщо ви переживаєте тривожні думки, можна вести щоденник, у якому можна їх фіксувати.

Якщо стан не минає, то варто звернутись до лікаря, або психолога.

З повагою, Анна Нестерак - психолог-консультант, підлітковий та дорослий психолог.

15.11.2020

доброго времени суток меня зовут Артур у меня проблема стара как мир первая неразделенная любовь а теперь подробнее била у меня 4 года назад девушка вика я ее очень очень любил бил самим счастливим на свете и тут я узнаю что я у нее не один и что у нее свадьба есть ребенок с тех пор уже почти 4 года депресия полная апатия боюсь на улицу выйти думаю что я плохой подскажите что мне делать буду благодарен за любой совет

Доброго дня.

Так, дійсно часто ми себе сприймаємо через призму відношення дорогих для нас людей. Наш мозок так влаштований.

З Вашого опису складається враження, що обман та відкидання коханої дівчини підсилив Ваше базове сприйняття себе як "поганого" і як того, який з чимось не справився, якого не обрали з поміж двох. Може бути, що таке відношення до себе спричинене історією прихильності та ситуацією у сім'ї.

Якщо Ви вже 4 роки боїться виходити з дому, можливо, це свідчить про соціофобію або агарофобію на фоні депресивного розладу.

Оскільки Ви написали нам, то ніби прагнете змін і Ви стали готові до активної позиції у пошуку допомоги. Зараз рекомендую спочатку звернутися до психіатра, який проведе діагностику та зможе підібрати медикаментозне лікування, оскільки період усамітнення 4 роки - достатньо тривалий. Тільки психотерапії може на першому етапі бути мало ефективна без медикаментозної підтримки. Далі робота з психотерапевтом допоможе змінити негативне бачення себе, розпізнавати свої переживання, змінити свої стратегії поведінки та наповнити життя новим сенсом.

Психотерапевт Магеровська Ольга

15.11.2020