Запитання психологу

Доброго дня! Мені 24 роки і я зовсім не подорослішала. Закінчила університет в школу відмінно і я завжди робила і жила думками і порадами інших людей, так як хтось те що хтось, це я зрозуміла тепер. Зараз живу з батьками і працюю дистанційно в селі. Всі мої знайомі і друзі якось ввсілись" чимось займаються, створюють, планують, а я випала з життя. Так впала на дно, зробилась чотирьохрічною дівчинкою, в моїй розмові переважаюче слово незнаю. Пробую змінити обстановку, піти на якусь роботу в голові зразу вимальовується негативний сценарій. Мені хочеться щоб хтось видав домашню роботу і перевіряв всі мої кроки і виправляв як в школі. Розумію і то добре що так не буває. І просто я впадаю в наче сплячку чи як назвати, лежу і не хочеться вставати, або нию що все моє життя коту під хвіст. Як мені себе опанувати? Як жити не на автопілоті, як не скочуватись ще нище???

Доброго дня.

Читаючи Ваше звернення хочеться сфокусуватися на таких речах:
- Ви вмієте досить добре саморефлексувати (усвідомлювати свої стани та переживання),
- у Вас є досвід досягнення цілей (навчання з відзнаками).

Схоже на те, що підчас навчання Ви були досить відповідальною і, можливо, достатньо перевантаженою. Зі слів "жила порадами та думками інших людей" народжується гіпотеза, що у дитинстві було важливим відповідати вимогам інших і це могло створювати відчуття перебування під тиском та меншовартості.

В таких умовах вміння усвідомлювати свої потреби, дійсно, має мало шансів розвинутися. А зупика при переживанні кризових етапів зараз, може сприйматися як щось жахвиве. Відчуття своєї меншовартості у порівнянні з іншими тільки підсилює депресивні переживання.

Хочеться Вас підтримати: майже кожна людина переживає кризові періоди у житті - коли не розуміє чого хочеться і куди рухатися далі, коли регресує і хоче піклування ззовні через відсутність внутрішніх ресурсів, коли переосмислює своє життя і воно здається недостатньо вдалим, особливо в порівнянні з іншими- ефективнішим, гарнішими, успішнішими...

Саме в такі моменти психотерапія може стати тією зовнішньою опорою, де можна створити тільки своє місце. Наповнити його своїми переживаннями, сенсами. При підтримці фахівця відгорювати те, що невдадося, порадіти тому, що вдалося. Увідомити свої ресурси і обмеження. Віднайти актуальні цінності, нові сенси та напрямки руху. Отримати досвід стосунків, який на тіоєму боці, а не краще знає як тобі жити.

З повагою, психотерапевт Магеровська Ольга

13.01.2021

Добрий день! Мені потрібен спеціаліст для дитини 4 років, психологічний закреп, не знаю як з цим боротись(

Доброго дня!

Ви можете звернутися до дитячого психолога Віти Ковальчук. Контакти в анкеті, розділ Склад ГО.

12.01.2021

Доброго вечора,я не знаю що робити! Мій чоловік лишив мене с дитиною 1.5 року і переїхав до Київа на роботу і хоче щоб ми теж переїхали до нього ,але я не хочу, вмене відчуття що він нас покинув бо захотів більше заробляти він сам вирішив непоговоривши зі мною про те чи я хочу щоб він їхав,він сам вирішив подав документи і все . мені здається що я все вирішила для себе що не хочу ,але хочу поради !!! Дякую.

Доброго дня.

Часто у період, коли жінка перебуває у декретній відпустці, вся відповідальність за фінансове забезпечення лягає на плечі чоловіка. Не всі чоловіки легко справляються з такою відповідальністю. Такий стан речей може викликати високий рівень стресу, переживання тривоги та тиску. Можливо, саме з такими переживаннями зустрівся Ваш чоловік та прийняв таке рішення керуючись пошуком достойного заробітку. І це виглядає як його вклад у Ваші сімейні стосунки в довготривалій перспективі (бути відповідальним за підтримання бажаного стилю життя родини).

З іншого боку, і Ваші переживання образи та відчуття покинутості теж зрозумілі. Залишаючись з маленькою дитиною жінка відчуває себе досить вразливою і виснаженою, таке рішення може переживатися як: ти ігноруєш мої потреби, ти мене зраджуєш...

Моживо, у Вас є в минулому непроста історія прихольності (моживо батькі Вас віддавали на виховання бабусям або увесь час працювали, залишаючи Вас самою з собою, або розлучення батьків, або якась інша. А тепер від"їзд чоловіка виступає тригером і запускає ці травматичні переживання.

Також, варто проаналізувати з чим Вам ще важко справлятися через від"їзд чоловіка та які саме страхи пов"язані з Вашим переїздом до нього. Якщо чоловік Вас кличе, отже, ніби він Вас фактично не збирається покидати. І, часто, на консультаціях виявляється, що для нього ця ситуація виглядає зовсім по іншому.

Тому рекомендую відвідати консультацію для пари, щоб спробувати усвідомити глибокі переживання та потреби кожного, які керують саме такою поведінкою, почути партнера та бути почутим ним. Це сприятиме відновленню безпеки у відносинах і налагодженню діалога для прийняття спільного рішення на благо Ваших відносин. Спеціалісти нашого центру, які проводять консультації для пар: Ольга Магеровська та Марина Савчук.

З повагою, психотерапевт, психолог-сексолог Ольга Магеровська.

12.01.2021

Доброго дня.
Ми з хлопцем вже майже рік живемо разом і жодного разу не було проблем із сексом. Та на днях коли я хотіла його, почала цілувати та гладити, він зрозумівши до чого йде, сказав, що йому потрібно відпочивати, хоча в нас якраз кілька днів не було інтиму і + він важко не працював, коли я прямо про це сказала, звичайно без нарікань, йому здалось що я в нього вимагаю інтиму, я пояснила, що нічого не вимагаю але це нічого не змінило В нього в голові засіла думка, що в нього щось вимагають і тепер перед початком близькості він настільки хвилюється, що нічого не виходить ( каже що почувається ніби на екзамені)
Підкажіть будьласка, що робити!!???

Доброго дня.

Крім фізичних факторів, таких як, наприклад, втома, на зниження лібідо можуть впливати і психологічні: стрес, дипресія, проходження кризи, переживання туги та тривоги, втрата безпеки та емоційної близькості у парі тощо. Особливо при слабкій сексуальній конституції.

Зі звернення схоже на те, що Ваш хлопець зараз відчуває себе під тиском. Можливо, у вас різна сексуальна конституція, що веде до різної потреби кількості інтиму. На початку стосунків це може бути непомітно, через гормональний сплеск в обох партнерів. Але після врегулювання рівня гормонів протягом року, стає помітною справжня потреба. Щодо хвилювання - це може бути СТОСН (синдром тривожного очікування сексуальної невдачі). Однією з причин може бути перехід ваших інтимних стосунків в ранг подружнього обов'язку. Однією з особливостю СТОСН є те, що чоловік при маструбації не відчуває дискомфорту, але при наявності партнерки все змінюється. Якщо ж є проблеми зі здоров' ям, тоді складнощі будуть і при маструбації.

Рекомендації при СТОСН :
- Відновлення фізичного здоров' я (збалансоване харчування , баланс праці/відпочинку, зниження рівня стресу, тощо).
- Утримуватися від сексу і мастурбації протягом місяця.
- Проводити більше часу з партнером для налагодження емоційної близькості.
- Зайняття еротичним масажем, а також петтингом.
- Фантазування на еротичні теми, розмови з партнером про свої бажання у безпечній обстановці.

Консультація у психолога-сексолога допоможе розібратися чи це СТОСН та за допомогою спеціальних технік його подолати.

З повагою, психолог - сексолог, психотерапевт Магеровська Ольга

06.12.2020

Доброго ранку! Маю шестирічного сина, який цього року пішов у школу. Вчитель зауважила, що дитина «відстає» за однолітками (не читає та незв‘язно розмовляє, не знає багато елементарних речей). Залучили шкільного психолога і після розмови з дитиною, вона зробила висновок, що розвиток сина зупинився у трьохрічному віці. Чесно кажучи, я в ступорі, оскільки в дитячому садку про це не говорили, а при консультації приватного дитячого психолога, остання зауважила, що дитина розвивається відповідно до свого віку. Та й поза садком, моя дитина не вирізнялась від інших: допитлива, активна та дружелюбна. Так, вживає русизми, але це проблема, як на мене, не поодиночна. Порадив шкільний психолог обмежити гаджети та побільше спілкуватись. Хотіла б почути Вашу думку, що робити в такому випадку.

Доброго дня!

Схоже, класний керівник говорить не про загальну поведінку, а про здатність до навчання: зв'язувати звуки, відтворювати їх, логічне мислення (якщо це вона мала на увазі) та інше. Не зовсім зрозуміло, що входить в поняття "трирічного віку", чим саме дитина там зупинилася.

Я би рекомендувала звернутися до психолога в медичному закладі (в Ліпінах найкраще), зробити діагностику психічних процесів: пам'ять, увага, мислення і т.д. Тоді ви будете бачити більш об'єктивну картину стану дитини.

Русизм в такому віці свідчить, що дитина чує більше мови російської. Якщо дома ви так не розмовляєте, то це вплив ютуб-роликів, що справді часто буває. Справа в тому, що якщо дитина багато дивиться відео, вона стає більше глядачем, а не активним учасником. Це можуть дати тільки живі ігри, спілкування та інші форми взаємодії в сім'ї та з друзями. Це тільки гіпотеза, бо про таке неможливо взнати з переписки. В такому випадку, таку рекомендацію я підтримую.

З повагою, Віта Ковальчук - дитячий психолог, психотерапевт

02.12.2020

Додати запитання