Запитання психологу

Доброго дня.
2 роки тому я дізналася, що не рідна дитина, з цією таємницею я поділилась зі своєю подругою на що та сказала, що нікому не розповість. Зараз ми досить часто сваримося мені неприємно з нею спілкуватися та й взагалі я не хочу з нею дружити, але я маю страх, що одного дня вона таки розповість моїм друзям, однокласникам цю таємницею, а ті стануть глузувати та сміятися. Я не знаю станеться це чи ні... Але що ми робити, якщо вона розповість? Що мені потрібно робити? Як реагувати?

Доброго дня!

Для мене тут питання в тому, як Ви сама ставитеся до того, що Ви не рідна дитина. Чи відчуваєте себе якусь вразливою у цьому? Так, розумію, що це могло викликати безліч різних переживань, але чи це робить Вас якоюсь іншою, ніж Ви були до цього? Від цього буде залежати Ваша реакція. Або Ви злякаєтеся, засоромитися, будете себе відчувати якоюсь "не такою". Або просто сприймете як факт життя, який не стосується інших: "Так, це правда."

Глузувати та сміятися можуть там, де це спричиняє біль та зачіпає. Страх викриття таємниці може псувати дружбу, Ви перестаєте бути вільною у стосунках. Як поведеться подруга, це буде її відповідальністю.

Можливо, Вам варто про це більше поговорити з батьками. Поділитися своїми хвилюваннями. Також, можно звернутися до психолога за підтримкою (разом з кимось із батьків).

З повагою, Віта Ковальчук - психотерапевт

08.04.2021

Доброго дня!
В ході терапії зіткнувся з такою неприємністю: під час сеансу починає боліти голова, згодом переходить в сильну нудоту. Таблетки біль не знімають, однак допомагає гаряча ванна. В усі інші дні нічого подібного не трапляється. Спочатку думали, що це реакція на ті запити які ми зачепили, проте біль виникає незалежно від теми яку розбираємо. Чи говорить цей симптом про щось однозначне чи це індивідуально? І, власне, як з цим бути (перетерпіти, змінювати щось)?

Доброго дня!

Вам варто це обговорювати із своїм терапевтом. Наразі, спостерігаю феномен задіяння сторонної особи у психотерапевтичний процес. Тобто прояснення не між вами, а звернення у вигляді листа з проханням дослідити симптом вашої роботи. Яка потреба за цим? Неможливість щось сказати там? В психотерапії важливі не тільки запити, а й взаємодія між клієнтом та психологом.

Ви самі запропонували варіанти. Терпіти Ви і так терпите. А на зміни ніби потрібно від когось підтвердження.

В любому випадку, це варто нести до свого психотерапевта та прояснювати/досліджувати все, що відбувається з Вами та між вами.

З повагою, Віта Ковальчук - психотерапевт

08.04.2021

Добрий вечір.В мене зараз дивний стан.Знаходжусь в стані думок, важко спілкуватися з людьми,відчуваю якийсь страх.Як зустрічаю знайомих,чую зразу що червонію.

Доброго вечора.

Для більшого розуміння ситуації Вам варто звернутися до психолога/психотерапевта.

З повагою, Віта Ковальчук - психотерапевт

08.04.2021

Добрий вечір. Постійно напружений стан, схвильована,важко спілкуватися..

Доброго вечора!

Вам варто звернутися на консультацію до психолога/психотерапевта для дослідження природи цих симтомів. Також, варто пройти медичне обстеження в невролога та/або психіатра.

З повагою, Віта Ковальчук - психотерапевт

08.04.2021

Доброго дня.Психолог завершив психотерапію зі мною,сказав,що далі я можу сама.Але мені стало гірше,проходила процес сепарацію,але далі відчуваю психологічну залежність

Доброго дня.

Ви пишете, що психолог завершив психотерапію. Не дуже тоді зрозуміло чи це був двосторонній процес завершення та чи Ви відчували потребу в завершенні.
В любому випадку, Ви можете спробувати продовжити/поновоти роботу з психологом, якщо це можливо. Або звернутися до іншого.

З повагою, Віта Ковальчук - психотерапевт

08.04.2021