Доброго дня! Мені 24 роки і я зовсім не подорослішала. Закінчила університет в школу відмінно і я завжди робила і жила думками і порадами інших людей, так як хтось те що хтось, це я зрозуміла тепер. Зараз живу з батьками і працюю дистанційно в селі. Всі мої знайомі і друзі якось ввсілись" чимось займаються, створюють, планують, а я випала з життя. Так впала на дно, зробилась чотирьохрічною дівчинкою, в моїй розмові переважаюче слово незнаю. Пробую змінити обстановку, піти на якусь роботу в голові зразу вимальовується негативний сценарій. Мені хочеться щоб хтось видав домашню роботу і перевіряв всі мої кроки і виправляв як в школі. Розумію і то добре що так не буває. І просто я впадаю в наче сплячку чи як назвати, лежу і не хочеться вставати, або нию що все моє життя коту під хвіст. Як мені себе опанувати? Як жити не на автопілоті, як не скочуватись ще нище???
Запитання психологу
Добрий день! Мені потрібен спеціаліст для дитини 4 років, психологічний закреп, не знаю як з цим боротись(
Доброго вечора,я не знаю що робити! Мій чоловік лишив мене с дитиною 1.5 року і переїхав до Київа на роботу і хоче щоб ми теж переїхали до нього ,але я не хочу, вмене відчуття що він нас покинув бо захотів більше заробляти він сам вирішив непоговоривши зі мною про те чи я хочу щоб він їхав,він сам вирішив подав документи і все . мені здається що я все вирішила для себе що не хочу ,але хочу поради !!! Дякую.
Доброго дня.
Ми з хлопцем вже майже рік живемо разом і жодного разу не було проблем із сексом. Та на днях коли я хотіла його, почала цілувати та гладити, він зрозумівши до чого йде, сказав, що йому потрібно відпочивати, хоча в нас якраз кілька днів не було інтиму і + він важко не працював, коли я прямо про це сказала, звичайно без нарікань, йому здалось що я в нього вимагаю інтиму, я пояснила, що нічого не вимагаю але це нічого не змінило В нього в голові засіла думка, що в нього щось вимагають і тепер перед початком близькості він настільки хвилюється, що нічого не виходить ( каже що почувається ніби на екзамені)
Підкажіть будьласка, що робити!!???
Доброго ранку! Маю шестирічного сина, який цього року пішов у школу. Вчитель зауважила, що дитина «відстає» за однолітками (не читає та незв‘язно розмовляє, не знає багато елементарних речей). Залучили шкільного психолога і після розмови з дитиною, вона зробила висновок, що розвиток сина зупинився у трьохрічному віці. Чесно кажучи, я в ступорі, оскільки в дитячому садку про це не говорили, а при консультації приватного дитячого психолога, остання зауважила, що дитина розвивається відповідно до свого віку. Та й поза садком, моя дитина не вирізнялась від інших: допитлива, активна та дружелюбна. Так, вживає русизми, але це проблема, як на мене, не поодиночна. Порадив шкільний психолог обмежити гаджети та побільше спілкуватись. Хотіла б почути Вашу думку, що робити в такому випадку.