Як впливає стрес на харчування?

Як впливає стрес на харчування?

Скоро час відпусток в усіх нас зміниться робочим режимом. Напруження, перебудова графіку чи навіть режиму сну і відпочинку, стрес…

 Що ж таке стрес і як він впливає на харчування?

Стрес – це реакція організму на зміни навколишнього середовища, на те, що змінилося і до чого потрібно пристосуватися. Проте ця реакція незвичайна. Адже ми постійно до чогось пристосовуємося. Ця реакція виходить за межі діапазону звичного функціонування конкретної людини. Діапазон у кожного свій. Приміром, у фізичних навантаженнях,  що для спортсмена – звичайне тренування, для непідготовленої людини – це стрес. А що ж з емоційною, психологічною сферою? Тут так само. Якщо відчуття і переживання не такі, як зазвичай, якщо у стосунках є конфлікти чи неприємності, звісно,  - це стрес.

Як відомо стрес проходить три стадії: 1) тривога (завдання – орієнтація у зміні ситуації) , 2) резистенція (боротьба із труднощами, вироблення адаптивних способів поведінки), 3) виснаження ( економія ресурсів, зниження активності). Дослідники виділяють ще й четверту стадію – відновлення.

Коли стресові події час від часу повторюються, можна до них «звикнути», проте це становить ще більшу небезпеку, адже тоді людина навіть не помічає, що йде не так і як їй стає гірше емоційно і фізично. Іноді це призводить до кризових станів і неприємних наслідків зі здоров’ям, наприклад, до втрати чи збільшення ваги.

Наприклад, перша серйозна сварка в молодому подружжі зазвичай дуже запам’ятовується, а от якщо ці сварки відбуваються постійно, раз на місяць, то ми перестаємо їх помічати. Утворюється загальне відчуття дискомфорту. Емоційно це може переживатися як туга, самотність чи відчуття ізоляції начебто без причини. Проте причина завжди є.

         Часто при таких стресових реакціях на події ми  маємо різні порушення в природній регуляції харчування. Найпоширеніші такі:

·       

можемо втрачати апетит повністю чи частково,

·       

харчуватися нерозбірливо, хаотично і імпульсивно,

·       

з’являється підвищене бажання до солодких чи жирних продуктів, адже вони дають більше енергії та задоволення.

         Також заради справедливості треба сказати, що стрес буває не лише в міжособистісних стосунках ( з колегами, начальником чи в партнерстві, сім’ї, дружбі) чи обставинах, ситуації (безробіття, переїзд, зміна місця роботи, фінансові труднощі), стрес буває і внутрішньоособистісний. Це можуть бути внутрішні конфлікти, непережиті ситуації минулого, які досі «тримають» нас у своїй владі, небезпека, яка минула, однак почуття, які відносились до тієї ситуації, - залишилися.

Часто я стикаюся в роботі саме з таким стресом, а іноді і з ними обома, коли людина переживає свою вікову кризу чи внутрішньоособистісний конфлікт, та ще й зовнішня ситуація конфліктна чи вимагає великого напруження. І тоді може початися імпульсивне, хаотичне, нерозбірливе харчування. В цей час їжа стає просто способом на кілька хвилин розслабитися, взагалі щось відчути, «сховатися» чи заспокоїтися, просто зупинитися на деякий час. В такому випадку ми втрачаємо чутливість до того «що» ми їмо і «скільки», відповідно наш організм не отримує того, що він хоче (вітамінів, різних поживних речовин), а також збільшується об’єм їжі. Ми просто навіть не помічаємо кількість з’їденого в такому стані! Кількість печива, крекерів, чіпсів, різних канапок і всього, що тільки потрапляє під руку. В такі періоди ми можемо «непомітно» набирати вагу. Цікаво те, що особливої ситості, смаку продуктів і насолоди ми й не можемо відчути. Адже чутливість суттєво знижена.

         Виснаження, до якого рано чи пізно ми приходимо через надмірне навантаження у стресі проявляється зниженою працездатністю, відчуттям втоми, недостатністю енергії, песимізмом, зниженим настроєм. Тут не допоможуть заклики «мислити позитивно». Адже це глибокий захисний механізм як наслідок тривалого стресу, що означає: людина довгий час боролася з труднощами і більше в неї немає фізичних і психологічних сил це робити. В такому стані ми часто вибираємо ту їжу, яка швидко наповнить нас енергією, як правило, це солодка і жирна їжа, всі так звані «шкідливі продукти». Дійсно, на короткий час, ця їжа допомагає нам справитися із виснаженням, проте організм може не отримувати необхідних вітамінів, мінералів і поживних речовин, в такому харчуванні, а також може зростати вага тіла. Останнє знову провокує неприємні переживання, самозвинувачення, злість на себе, знову ж таки росте ізоляція і песимізм.

         Чому ми не можемо в такому випадку просто відрегулювати харчування в стресі і не поправлятися? Тому що будь-які спроби харчуватися по схемах, підвищено контролювати себе, ведуть до збільшення напруги і знову ж таки – провокують зриви і переїдання. Це доведено численними дослідженнями, вага повертається знову і навіть збільшується.

         Тепер, знаючи описані механізми харчування в під час переживання стресу, ми можемо вплинути на свою поведінку. Тільки справжнє пристосування до стресових обставин, вирішення внутрішніх конфліктів, веде за собою підвищення чутливості до харчування, відчуття смаку, ситості і голоду.

Саме вироблення творчого пристосування до обставин – результат і здобуток тих, хто проходить гештальт-терапію, дозволяє жити з чутливістю до себе, своїх емоцій, не допускати затяжних конфліктів, вибирати ту їжу, яка дозволить якісно і повноцінно жити, а не тільки «ліквідовувати» наслідки стресів. Робота в індивідуальній терапії спрямована на здобуття навичок справлятися із стресом, відповідно –  налагоджувати якісний показник свого життя: задоволення своїми стосунками, собою і своєю реалізацією в сім’ї чи кар’єрі.

         Більше про «Особливості харчової поведінки. Процеси зміни ваги тіла», як і від чого вони залежать, будемо говорити на семінарі 17 вересня. Запис за телефоном: (099)4847704. Кількість місць – всього 6. Раннє бронювання гарантує вашу участь.            

 

 Ольга Лазаренко, психолог, к.пс.наук, доцент кафедри педагогіки та психології ВІППО, спеціаліст із роботи з порушеннями харчової поведінки.