Запитання психологу

Доброго дня.
Підкажіть, будь ласка, яка ціна індивідуальної консультації?

Доброго дня.
Вам варто звернутися напряму до обраного спеціаліста. В розділі "Склад ГО" є анкети із вказанням контактних номерів.

22.01.2020

Доброго дня. Мене звуть Таня. Мені 28 років.
Розмови з мамою в мене часто викликають спалахи гніву і обурення. Мене дратують її спроби за мною доглянути, дати мені пораду , коли мені цього не треба, її питання часто не логічні. Часто вона не нав'язливо мене контролює, телефонує серед ночі , коли я не дома , по дурних причинах: спитати чи є в мене ключі, чи довго я буду , бо їй не спиться і вона просто хоче поговорити ,...
Їй 65 років. Це не велика цифра, але вона нічим не цікавиться , крім мого життя.
Я їй подарувала телефон, зареєструвала в соц.мережах, щоб вона могла спілкуватись з іншими людьми ( з квартири вона виходить тільки за продуктами ). А вона до мене може позвонити , щоб обговорити мій останній пост чи фото...
Може я не на те увагу звертаю? Не туди дивлюсь? Що не так? Чому мене це заводить з пів оберта?
Це ж мама і не хочу на неї кричати , чи принижувати її, але вона мене провокує

Доброго дня, Таню.

Спалахи гніву та обурення у Вашій ситуації можуть свідчити про те, що певна важлива потреба залишається тривалий час нереалізованою. Наприклад, це може бути потреба у психологічному відділенню від матері, більшій самостійності, автономності, свободі вибору. Це цілком природнє бажання, і Ваша злість, скоріше за все, спрямована на те, щоб відокремитися від матері та окреслити свої межі.

Водночас, можливо, ця ситуація піднімає різні суперечливі почуття та емоції: злість, страх, почуття провини за те, як між вами складається спілкування, вдячність перед мамою, та інші. І це ускладнює Ваш емоційний стан і вашу комунікацію.

Щоб краще розібратися у Вашій ситуації та зрозуміти, як можна Вам допомогти, рекомендую звернутися до психолога. Обрати психолога Ви можете на нашому сайті у рубриці "Склад ГО".

З повагою, Катерина Меркулова - психолог, гештальт-консультант.

09.01.2020

Як записатися на прийом до дитячого психіатра??

Доброго дня! В складі нашої громадської організації не має дитячого психіатра. У нас є психологи, які працюють з дітьми та підлітками (Віта Ковальчук, Анна Нестерак). В розділі "Склад ГО" Ви можете ознайомитися із анкетами спеціалістів, там же вказані телефонні номери.

09.01.2020

Нормально те ,що я не хочу народжувати дітей а хочу усиновити ??Батьки ставляться зараз до цього несерйозно і кажуть що я зміню рішення але я так не відчуваю. Мене дико нервує коли вони говорять «ти мусиш, у тебе немає вибору, так бог наказав». Я вважаю що я маю вибір але мала невпевненість залишається

Доброго дня!

З Вашого питання зрозумiло, що Ви хочете мати дiтей. Яким чином стати мамою, народжувати чи всиновити - це Ваш вибiр. Ви точно маєте на нього право. Те, що Вас обурюють слова батькiв, може свiдчити про те, що можливо Вам не вистачає батькiвської пiдтримки, визнання цінності Ваших рішень. Тут варто звернути увагу на внутрішньо-сімейні відносини у Вашій родині, вплив на Вас сімейних історій та установок.

З іншого боку така реакція може зустрічатися при виникненні підс відомого страху дітонародження, переживання вагітності, змін тіла. Зачаття, вагітність та пологи - це важливі процеси, які зачіпають різні аспекти життя жінки. Це процеси, в яких підіймаються теми життя і смерті, сексуальності, розгубленості.

Розібратися з істинними причинами Вашої тревоги можуть допомогти спеціалісти нашого центру на індивідуальних консультаціях.

Савчук Марина - гештальт-терапевт, сімейний психолог.

09.01.2020

Доброго дня! мені 31 рік, маю дочку і чоловіка.все ніби нормально. ал є одн але, навіть не одне... я постійно думаю про смерть, мені здається, що я або моя дитина може вмерти. Настрою ніколи нема. нічого не радує! мені взагалі здається що життя без смислу, так чи інакше скоро помрем....чому так мені здається,

Доброго дня.

Для того, щоб написати хоч якесь припущення, не вистачає відповідей на такі питання:
- Чи втрачали Ви когось з близьких протягом року, чи щось суттєво змінили у житті (народили дитину, втратили роботу або перейшли на нову, змінили місце проживання...)?
- Скільки часу триває такий стан?
- Яка зараз ситуація у Вас з колом спілкування, крім дитини та чоловіка, в якому Ви, зазвичай, отримували розуміння та підтримку? Можливо, Ви перебуваєте у декретній відпустці, що призводить до соціальної ізоляції?
- Які стосунки з чоловіком?
- Чи маєте час для своїх занять без дитини?
- Чи мають ці думки нав'язливий характер?...

Однак, з написаного, втрата задоволення та сенсу життя є в переліку симптомів депресії. Чи це саме депресія, чи переживання особистісної кризи важко визначити по отриманій інформації. Рекомендую звернутися на консультацію для дослідження причин, які призвели до такого Вашого стану та пошуку способів зміни ситуації.

З повагою, Ольга Магеровська - психолог, гештальт-терапевт

26.12.2019