Запитання психологу

Не знаю,до якого спеціалімта мені потрібно.У мене страх хвороб,до паніки.Я постійно міряю тиск.Хоча в мене його нема я мушу впевнитися.щось заболить у мене зразу рак,я буду накручувати себе ,від того що накручую,стає дійсно погано.Замкнуте еоло.А з віком болячки по любому будуть.Як це все витримувати.Жах.Мучу себе і рідних своіми жалобами.Вже вони від мене шарахаються,а я не можу взяти себе в руки.Допоможіть.

Доброго дня.

Фокусування на проблемах зі здоров'ям може бути пов' язане з різними ситуаціями:

- звичний у родині спосіб отримати увагу та підтримку,
- єдиний спосіб помітити вичерпання ресурсу та піклування про себе,
- спосіб впоратися з тривогою,
- неусвідомлення та заміщення інших своїх потреб таким фокусуванням,
-спосіб уникнути неприємних ситуацій та важких переживань,
- розлади: соматофорний, афективний або панічний
та інші.

Якщо лікарі не знаходять підтвердження у Вас жодних з хвороб, тоді варто звернутися до психотерапевта. Він допоможе розібратися у рівні Вашої складності та після проведення діагностики надасть подальші рекомендації.

Психолог, психотерапевт Магеровська Ольга

03.06.2020

Добрий вечір!
Скажіть, будь ласка, чи можуть у центрі провести оцінку відповідності розвитку дитини її віку? Дитині 2 роки, маю деякі сумніви щодо психологічного та мовного розвитку.

Доброго дня!

Вам варто спочатку звернутися за консультацією до педіатра, невролога та логопеда. Так Ви отримаєте більш повну діагностику. Далі можна звернутися до психолога нашого Центру, який працює з батьками та дітьми такого віку - Віти Ковальчук.

02.06.2020

Доброго дня. Чи у Вас якісь анонімні чи індивідуальні тестування/консультації /діагностика психічних синдромів і т д. Працювала з психіатром, результат тестування виявив патологію.Чи можливо проконсультуватись у Вас? І /або якщо діагноз підтвердиться чи виявиться щось інше це вплине якось на працевлаштування, поїздки за кордон чи теперішнє місце роботи та оточення? Заздалегідь дякую за відповідь!

Доброго дня. Наш Центр не є медичною установою, це громадська організація, членами якої є психологи. Відповідно, медичних карток ми не заводимо. Нажаль, Ви не написали діагноз і ми не можемо зрозуміти свої компетенції для діагностики. Якість тести може проводити психолог, якісь - психіатр чи невропатолог.

Ви можете звернутися напряму до обраного спеціаліста (розділ " Наш колектив"), записатися та проконсультуватися в індивідуальному порядку і розповісти про результати тестування в психіатра. При потребі, психолог Вас направить на додаткове медичне обстеження до психіатра чи невропатолога. Також, Ви нічого не написали про те, що Вас турбує і з чим першочергово звернулися до психіатра, тому це тільки припущення.

З повагою, Віта Ковальчук - психолог, гештальт-терапевт

25.05.2020

Доброго вечора. Хотіла взнати скільки коштує ваша консультація?
Мені 31 рік. Звати Дарина. Останнім часом майже не виходжу з депресій. Постійні сварки з мамою, на основі моєї не довіри до неї, не можу зрозуміти чому вона виникла. Я боюся, що можу залишитися сама, так як мене постійно кидають, зраджують або інше. Так, як довіри ні до кого не має, я не можу знайомитися з протилежною статтю. І навіть не хочу.
Кар"єри не має, постійно "пригаю" з одного місця на інше (більше 2 років не робила ні де). Постійно зраджують люди, яких я вважала друзями. Тому залишилось двоє, але так, як в них свої вже сім"ї, розумію, що я відстаю від них. Лякає те, що не можу побороти свій страх, що мене знову кинуть або зрадять.
На разі "загнана в куток", бо розумію, що треба мінятися, але якщо я поміняюсь, то боюся, що то вже буду не я. А хужий варіант мене. Я дійсно не знаю, що робити далі і як мені вибратись на верх... Буду вдячна за підказку.

Доброго дня, Дарино.

Зі звернення стає помітною Ваша потреба обов'язково перебувати з кимось та відношення до себе як до об' єкту стосунків. Дуже схоже на Тривожний тип прихильності. Ознаками якого є:

- складність говорити про свої потреби, погодження на дії проти себе,
- не бажання розчаровувати інших,
- страх бути відкинутим, якщо розповісти про свої справжні почуття,
- віддавання контролю за себе в руки іншого,
- недовіра партнеру,
- стійке негативне бачення себе,
- стабільне відчуття своєї дефектності, некомпетентності, покарання себе та усамітнення.

Саме ці ознаки призводять до відсутності контакту з власними потребами та до затяжних депресивних станів.

Нажаль, мало інформації про Вашу історію, аналіз якої дав краще зрозуміти чому саме зараз складно формувати надійну прихильність у стосунках, але це можна дослідити та переформувати у тривалій психотерапії. Також, можливо, неусвідомлені образи на маму не дають можливість ій довіряти і у Вас дійсно були колись підстави для такої недовіри. Та у віці 31 років мамі вже варто перестати бути найважливішою людиною у світі доньки, тому напруження у Ваших стосунка може свідчити про наближення часу віддалення. Страх змін може також свідчити, що глибоко у душі Ви цього прагнете, але звичне сприйняття себе та небезпечності світу не дає шансу ризикувати. Саме формування надійного тривалого альянсу з психотерапевтом дозволить Вам розширити свій світогляд, "відігріти" давні травми, знайти ресурси та навчитися оператися для початку на себе, а потім на інших.

За інформацією щодо особливостей роботи з психотерапевтом варто звернутися до того, якого Ви вподобаєте. У розділі "Наш колектив" Ви зможете ознайомитися з резюме спеціалістів та обрати для себе підходящого.

Психолог, психотерапевт Магеровська Ольга.

25.05.2020

Доброго дня!
Зустрічалась з хлопцем 2,5 роки.
У нас було багато злагоди та взаєморозуміння, рідко конфліктували, у нього були недоліки, але їх приймала.
Але близько року тому випадково знайшла в будинку пусті пляшки з під алкоголю, які були заховані від мене і так я дізналась що хлопець має залежність. Проте, він до останнього не зізнавався в цьому, але я почала більш уважно придивлятись до нього і все таки змогла переконатись в тому, що він випиває.
Далі був рік, протягом якого я вагалась і сумнівалась, чи дійсно варто виходити заміж за цю людину.
Протягом цього року уже помічала час від часу його стан на підпитку.
Приблизно три місяці тому, коли я в черговий раз побачила що він пив алкоголь, і знову не зізнався в цьому-я не витримала і сказала що наші стосунки закінчено.
Близько місяця він діставав мене дзвінками і проханням повернутись та клявся змінити своє ставлення до алкоголю(ця клятва була не вперше, він її не дотримувався).
Мені було боляче це слухати, адже я кохала людину, але очевидно бачила що майбутнього у стосунків немає і я лиш витрачаю свій час на нього і вчинила дуже несправедливо до нього та просто наговорила дуже неприємних речей, щоб він остаточно перестав мене діставати. І він образився та перестав.

Зараз мені дуже важко. Соромно за гидоту яку я наговорила, часто думаю про те, що могла б допомогти людині із залежністю та згадую лише хороші моменти. Сумую за людиною.

Тиждень тому дзвонила колишньому і він був налаштований агресивно стосовно мене та дуже ображений за ті слова, що були мною сказані, не захотів слухати мого вибачення за ці слова.
Сказав що якщо в нього була залежність то винна в ній я.

Підскажіть, як пробачити себе та рухатись далі?
Чи правильно я вчинила?
Не хочу нових стосунків, весь час думаю про колишнього, не можу пробачити собі ту гидоту, яку наговорила
Дякую.

Доброго дня.

Читаючи Вашу історію я була збентежена Вашою витримкою і терпінням так довго спостерігати за партнером протягом цілого року. Такий термін для мене свідчить про щире бажання дати шанс стосункам. Але так буває, що доводиться приймати рішення щодо розриву "токсичних" відносин, обераючи своє благополуччя.

Дійсно, перебувати у стосунках з людиною, яка має хімічну залежність непросто. Фактично це життя часто в невизначеності коли зірветься, в "емоційних качелях", в постійній надії, що це припиниться. Ілюзія про спасти ближнього манить ідеєю благородства, але реальність життя в такій системі сповнена болючих переживань. В силу того, як переживаєте провину за сказані з опалу слова, Ви достатньо відповідальна людина і готові взяти відповідальність ще за когось. Але парадокс у тому, що саме така відповідальність за іншого не дає тому іншому можливості стати відповідальним за себе.

Поспостерігайте за собою: що саме манить Вас у співзалежних стосунках? Чи були у Вас в родині залежні? При чиїх звинуваченнях Ви втрачали відчуття своєї реальності та починали вірити в іншу?
А судячи з вказаних термінів Ви ще знаходитеся у процесі горювання втрати важливих відносин. І, схоже, на етапі "торгу". Про це свідчить питання: чи вірно я все зробила? Процес переживання горя схожий на "американські гірки". Тому може змінюватися відношення до ситуації та здаватися, що Ви обрали не те. І Вас ще чекають наступні емоційні періоди: депресивний, випробувальний, прийняття.

Для переживання розриву з самоспівчуттям та відновлення власної цінності після токсичних стосунків Вам може допомогти психолог або психотерапевт.

Гештальт-терапевт Магеровська Ольга

25.05.2020