Як батькам реагувати на злість підлітка?

 

Виховання є досить важким процесом, оскільки батькам потрібно весь час шукати нові дієві способи подолання проблем, які виникають у взаємодії з дитиною. Особливі труднощі з’являються у період, коли ваша дитина вступає у підлітковий вік, який за сучасним баченням в середньому починається у 10-11 років та триває до 16-17 років. При цьому один і той самий підліток протягом віку 10-17 років стрімко змінюється, і те, що було дієвим у вихованні та взаємодії з ним/нею ще рік назад, на сьогоднішній день може викликати роздратування, гнів, призводити до конфліктних ситуацій.

Для початку варто пригадати, що злість – це природня реакція організму та психіки на ситуації, в яких людина стикається із обмеженнями на шляху до задоволення своєї потреби. В залежності від обставин та особливостей прояву злості, вона може як заважати людині у вирішенні інцидентів та протиріч, так і мобілізувати її можливості на шляху до досягнень поставлених цілей.

Злість, як природня реакція, властива людині від народження. Чому вона так яскраво проявляється і стає проблемною у підлітковому віці? Тому, що саме у цей період життя відбуваються досить активні фізіологічні зміни, наприклад, рівень вироблення гормонів у підлітків вдвічі більший, ніж у дорослої людини, зокрема вироблення статевих гормонів, які значно впливають на поведінку.  Можете згадати останні ситуації, коли ви втрачали контроль над власними словами та діями? А уявіть, що при цьому ваш рівень гормонів збільшений удвічі. Чи легко вам буде стримати себе? Ось і підлітку володіти собою в стресових ситуаціях є надзвичайно складним.

Саме тому, для нього важливою є адекватна реакція та відповідь на його агресивну поведінку. Однолітки та друзі не можуть дати дорослої, зваженої відповіді, адже самі перебувають у такому ж стані. Тут уся надія на дорослу людину, яка може витримати і зазирнути у причину такої поведінки. 

Для цього батькам потрібне сформоване вміння до контейнування, (поміщення власної емоційної реакції у внутрішній контейнер для її подальшого «перетравлювання»). Суть контейнування полягає у тому, щоб при зіткненні із досить яскравими емоційними реакціями підлітка, дорослі змогли відтермінувати свою емоційну реакцію, спробували зрозуміти, що переживає дитина, та виразити свою реакцію в прийнятній, неагресивній формі, вияснити, яка незадоволена потреба підлітка стоїть за цією реакцією. Наприклад, «Схоже ти злишся зараз на мене через те, що я не відпустив/ла тебе гуляти до 9 години вечора. Я розумію твою злість і приймаю її, але я переживаю щодо тебе, і не хочу, щоб ти наражався/лась на небезпеку».

При підвищеному переживанні власної дорослості підліток дуже гостро реагує на невизнання дорослими їхньої компетентності у вирішенні «дорослих» справ. Оскільки ця дорослість є досить формальною, і підліток все-таки залежний від батьків, то процес виховання нагадує «ювелірну роботу», або «розмінування поля», адже потрібно поєднувати визнання дорослості у певних сферах, і визначати межі того, де батьки відповідають за дитину, її поведінку, і тому мають утримувати рамки. Відсутність будь-яких рамок може сприяти вихованню неконтрольованої людини, яка не враховує інших і діє лише у власних інтересах. Надмірні рамки та контроль можуть сприяти вихованню невпевненої людини, яка схильна засуджувати себе за будь-які невдачі.

Досягнення цього виховного балансу можливе лише при умові, що дорослий є досить стресостійким. Саме тому, однією із важливих умов виховання дитини будь-якого віку є висока чутливість та дбайливість до самого себе. Якщо у вас робота, купа справ, декілька дітей і мінімальний час для відпочинку, ви декілька днів, а то й тижнів спите менше 7 годин, харчуєтесь 1 раз на день, то скоріш за все, найпростіші ситуації можуть виводити вас зі стану рівноваги. Важливим також є наявність місця, де ви можете опустошити власний  внутрішній «контейнер», яке може вам забезпечити в ідеалі – психолог, або ж коло близьких людей.

Анна Нестерак - психолог-консультант (гештальт-підхід)