Батькам про підліткову кризу 

У підлітковий період з’являються нові стреси для батьків. Підліток дуже змінюється, й інколи може здаватись, що поруч з вами живе абсолютно інша дитина. Не та, якій ви нещодавно заплітали косички, лікували розбиті колінця після футболу в дворі, читали казки на ніч, готували улюблені ласощі… Це може одночасно засмучувати й лякати.

Коли підліток починає активно злитись, відстоювати свої права, свободи, говорити досить неприємні речі стосовно батьків, це може посилювати внутрішні сумніви у власній батьківській компетентності. Можуть виникати думки: “Який я батько / мати, якщо моя дитина злиться на мене / порушує правила / не слухається / підвищує голос”. Може загострюватися почуття провини стосовно дитини через бурхливі реакції, які у вас включаються у відповідь на поведінку підлітка. Також можуть загострюватись переживання щодо того, як ця ситуація виглядає зі сторони (з точки зору школи, сусідів, родини). 

Варто зрозуміти, що підліткові зміни відбуваються не тому, що  ви погані батьки. Ви спільно з підлітком потрапляєте у кризу й переживаєте її з обох сторін. При цьому батькам важливо потурбуватись про себе, щоб прожити цей період в більш ресурсному стані, та мати можливість допомогти прожити її підлітку. 

Переживши цю кризу, підліток отримує важливі навички. Зокрема, вчиться самостійно розпізнавати свої емоційні переживання, потреби, будувати рівноправні стосунки з іншими людьми, розширює світогляд, формує власну систему цінностей, краще розуміння себе та вчиться приймати себе таким, яким він є (своє тіло, бажання, індивідуальні особливості). А також пробує будувати з вами інший тип стосунків. Подальша близькість між вами буде неможлива без цього віддалення на певний час.

Як результат, підліток стає більш самостійним, бере відповідальність за своє життя, думки, вчинки, вибори. З часом ви зможете бути впевненими, що він справлятиметься з труднощами, які виникатимуть у його житті, та матиме змогу звернутись до вас, щоб відігрітись, відновитись, насититися підтримкою, щоб йти далі пізнавати цей світ та шукати собі місце в ньому. 

Якщо цього не відбудеться у підлітковий період, то їй / йому доведеться вирішувати ці задачі у зрілому віці, а це вже складніше, бо багато виборів уже буде зроблено.

З боку батьків ця криза може викликати безліч емоцій, глибоких та непростих. З цими реакціями буває досить складно впоратись самостійно. Це може бути суміш з гніву, страху, відчуття провини, сорому, відчуття самотності, тривоги, відчаю, безсилля, втрати контролю. І добре мати, з ким цими переживаннями поділитись, якщо вони виникають. 

Батькам важливо потурбуватись про себе та своє самопочуття. Ваш емоційний стан напряму впливає на виховання та здатність до витримування емоційних вибухів підлітка, оскільки вам необхідно бути послідовним і стабільним у своїх вимогах та правилах. Щодо правил, то, формуючи їх для підлітка, потрібно слідкувати, щоб вони бути логічними та справедливими. Оскільки так, як раніше “Бо я сказав/ла”, швидше за все, не вийде. Потрібно домовлятись.

Коли підліток більше спрямовує свою увагу та час на зовнішній світ, друзів, у вас з’являється більше часу та простору для себе. Після стількох років, коли ви були активно включеними у розвиток і виховання  дитини, з’являється вільний час. І це може з одного боку радувати, а з іншого, якщо до цього ви приділяли досить мало часу на свої “хочу”, вам може бути досить важко визначити, чого ви хочете. Може з’являтись багато порожнечі, яку немає чим заповнити, і замість того, щоб заповнювати її своїм життям, потребами, бажаннями, може виникати сильна спокуса “підтягнути” підлітка ближче, і заповнити цю порожнечу ним же. 

Підлітків необхідно відпускати. Якщо не дати їм відділитись, то вони втратять можливість пізнати та віднайти себе, знайти своє місце в цьому світі, й повернутись до вас уже в новій ідентичності, щоб будувати з вами глибокі, щирі, та більш гнучкі стосунки. 

Якщо ви відчуваєте труднощі у вихованні свого підлітка, потрібно шукати способи, як допомогти собі. При цьому важливо зрозуміти, чого саме вам не вистачає: відпочинку, задоволення потреб, підтримки близьких, чи допомоги психолога. 

Турбуйтесь про себе, налагоджуйте стосунки зі своїм підлітком, не бійтесь його відпускати, за потреби звертайтесь за допомогою та підтримкою. 

 

З повагою, Анна Нестерак, підлітковий психолог